Дати в морду революції

Дати в морду революції

26
ПОДЕЛИТЬСЯ
Янукович
Кривавий президент заявив, що жалкує про те, що не втопив революцію у крові

Чи можна взагалі «дати революції в морду»? Ще в 2004-му році російський політтехнолог Гліб Павловський вимовив ці слова, жалкуючи, що українській «революції не дали в морду». Але вже в 2013-2014-их роках той же Гліб Павловський публічно захоплювався революцією в Україні, розуміючи її прогресивний і важливий не тільки для України, але і для Росії характер.

На фейковому допиті, влаштованому нинішньою безсилою і контрреволюційною українською владою, Кривавий Президент, той самий, що не хотів бути шлепером, як його попередники, а крав системно і у великих масштабах, заявив, що жалкує про те, що не втопив революцію у крові. Це майже нікого не обурило, тому що кровожерливість – більша вона чи менша – залишається все одно кровожерливістю.

Символічно те, як Кривавий Президент почав свій захист в суді: «Я безумовно, як кажуть, не святий». Ці слова належать Жану Беделю Бокаса, президенту Центрально-Африканської республіки, якого звинувачували в державній зраді, вбивствах, канібалізмі і розтраті державної власності. Промову у суді на свій захист Бокаса почав словами: «Я, звичайно, не святий». Кровожер вчиться в кровожера.

Водночас і фейковий план «Шатун», і фейковий допит Кривавого Президента, і брехня щодо платіжок за завищеними тарифами, які нібито зменшать, – все це розробляється з єдиною метою: відвернути увагу від необхідності зміни влади, яка втратила легітимність.

Тобто існує ілюзія, що революції справді можна «дати в морду». Вважається, що це можна зробити багатьма способами – можна ввести військовий стан і потопити революцію в крові, можна превентивно здійснювати репресії революціонерів, можна влаштувати серію провокацій (революціонери виконують зовнішній план ворога). Все це в історії вже пробували.

Аугусто Піночет потопив чилійську революцію в крові. Царська охоронка Росії здійснювала репресії проти більшовиків та на тлі Першої світової війни (зокрема німецько-російської) звинувачувала більшовиків (зокрема Леніна) в тому, що вони німецькі агенти.

За Піночета в Чилі відбувся найглибший спад з усіх країн Латинської Америки ХХ століття. Зрештою Піночета було усунуто від влади шляхом виборів, і його переслідували до кінця життя. А революція 1917-року в кінцевому результаті призвела до жертовного, але значного розвитку СРСР за часи ХХ століття. І Сталін досі є фігурою, яку хтось шанує, а хтось ненавидить. Тобто жертви і там, і там, але успіхи СРСР при всій ліберальній критиці, не можна заперечити.

І причина руйнування СРСР теж в тому, що в 60-тих роках ХХ століття інтелігенції, яка починала готувати інтелектуальну (філософськи-гуманітарну) революцію, не просто дали в морду, її фактично каналізували. Саме каналізація пасіонарності інтелігенції Росії та України з боку радянської влади спричинила нинішню архаїзацію Росії, нинішнє ходіння по колу України та російсько-українську війну.

Якщо революція назріла, її не варто спиняти, бо цивілізаційні наслідки будуть катастрофічні. Каналізована соціальна енергетика громади призведе до великої руїни – в економіці, в політиці, в соціальному мисленні і в самій ментальності народу.

Революцію можна загальмувати і навіть каналізувати. Гальмування революції пов’язане з такими ж жертвами, як і жертви революції. В революції зовсім без жертв обійтися неможливо. Можна лише вибирати, які це будуть жертви – або це будуть жертви винуватців того стану, до якого дійшла країна, або це будуть жертви простих громадян, революційну пасіонарність яких правлячий клас буде утилізувати у війнах (громадянських чи зовнішніх).

Революції відбуваються через неадекватність правлячих класів новій ситуації в світі та в країні. Революції відбуваються через неспроможність правлячого класу рефлексивно аналізувати ситуацію та адекватно відповідати на виклики часу.

Зараз знов настав такий момент в Україні. Саме зараз український правлячий клас всією українською громадою переконують, вмовляють і навіть змушують – зробіть реформи, здійсніть люстрацію, покарайте явних вбивць, злодіїв та корупціонерів, знищіть монополізм в економіці та вплив олігархів на політику.

І саме зараз український правлячий клас намагається якщо не радикально дати революції в морду, то поступово каналізувати соціальну енергетику громади. Який може бути наслідок, коли провокації з планом «Шатун» владі вдадуться, коли відвернення уваги від реформ всілякими фейковими допитами Кривавого Президента та іншими фейками спрацюють, коли з підвищеними тарифами громадяни так чи інакше погодяться?

Наслідком цього буде не просто економічне падіння, соціально-культурна депресія і занепад української політики. Україна це не Чилі, вона знаходиться в центрі конфлікту декількох потужних цивілізацій. Тобто нинішнє намагання української влади каналізувати соціальну енергетику громади і її прагнення до революції це масштабна історична помилка, наслідки якої будуть прокляттям наступних поколінь українців, а ціною – руйнування України як такої.

Перевибори Парламенту та Президента – це найкращий і найбільш мирний шлях виходу з нинішньої кризової ситуації. Зовсім скоро настане час, коли перевибори стануть здаватися єдиним виходом. Але тоді вже може бути пізно.

«Дати в морду» українській революції це дати в морду Україні. Каналізувати українську революцію це злити Україну в каналізацію.

Оригинал

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...