Гормон росту: як збільшується вартість «комуналки»

Гормон росту: як збільшується вартість «комуналки»

ПОДЕЛИТЬСЯ
Гормон росту: як збільшується вартість «комуналки»
Гроші українців за послуги ЖКГ згорають швидше, ніж газ, яким вони користуються

Наталія Лебідь

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, прийняла рішення підвищити тарифи на теплову енергію, на послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для потреб населення. Якщо раніше, наприклад, за опалення в двокімнатній квартирі в Києві площею 50 кв. м. платили від 640 грн до 845 грн (в залежності від постачальника послуг), то тепер сума виросте від 1312 грн. до 1536 грн. Що стосується гарячої води, то при споживанні 5 кубів місячна платіжка збільшиться приблизно з 200 гривень до 400. Разом приріст по цих двох позиціях комунальних платежів для киян складе близько 900 гривень. «Стрибок» цін на водопостачання і на теплоенергію був зумовлений подорожчанням газу. Саме блакитне паливо є альфою та омегою ціноутворення в сфері ЖКГ, з нього ми й почнемо наш аналіз.

Коли у квітні поточного року уряд України встановив єдиний тариф на газ для населення і для підприємств, Президент Петро Порошенко назвав це рішення «потужним антикорупційним кроком», який дозволить припинити зловживання в енергетичному секторі. «Всім відомо, що робилося на різниці цін — відбувалися махінації, щоб завищити обсяг споживання. На цьому наживалися ділки і прикривалося це все політиками», — заявив Порошенко.

За його словами, було важливо віднайти чесний підхід, який стосувався би тарифів і для пересічних споживачів, і для бізнесу. На думку глави держави, ухвалене урядом рішення формує «правильний підхід до енергозбереження та диверсифікації енергопостачання, до питань енергобезпеки та боротьби з корупцією в нафтогазовому секторі».

Петро Порошенко, однак, забув наголосити на ще одному наслідку встановлення єдиного тарифу на газ: а саме на тотальному рості цін на послуги ЖКГ. Розглянемо, як саме це працює. На сьогодні найбільш постраждалими від підвищення тарифу на газ є власники приватних будинків, які використовують блакитне паливо для обігріву своїх осель. Минулої зими для них залишалася удвічі менша ціна — 3,6 гривень за кубометр. (Це за умови, що вони спалювали за місяць не більше 200 кубометрів газу). Тепер же для будь-якого покупця палива встановлювалася єдина, «ринкова», ціна — 6,879 гривень за кубометр.

Однак звідки береться саме така цифра? Алгоритм її формування доволі простий. Україна отримує газ на німецькій розподільчій станції NCG, де його ціна складає 185 доларів (4 942 гривень) за 1 000 кубометрів (4, 942 гривень за 1 кубометр). Із урахуванням вартості транспортування, розподілення та націнки постачальника (НАК «Нафтогаз») його ціна зростає до 6,879 гривень за 1 кубометр. Це і є так звана ринкова ціна на газ, жорстко прив’язана саме до вартості імпортного палива, а не того, котре добувають в Україні.

Тепер стосовно вирахування ціни за теплопостачання. Плата за опалення для всіх без винятку споживачів підіймається тому, що багатоквартирним будинкам і окремим приватним тепло постачали державні компанії. Всю минулу зиму вони отримували газ за зниженою ціною — 3,6 гривень за кубометр. Віднині і тут встановлюється ціна у 6,879 гривень за один «куб». Відповідно вартість тепла в наших квартирах зростає вдвічі. Однак і це не все. Адже підвищення цін на газ потягне за собою і зростання тарифів на гарячу воду та електроенергію.

Збільшення тарифів на подачу води залежить, власне, тільки від одного чинника — вартості електрики, яка за останні півтора роки зросла у п’ять разів. Вартість електроенергії у структурі тарифу на постачання холодної води становить 35%. Що стосується гарячої, то тут частка електроенергії є ще більшою.

У зв’язку з цим з 1 липня гаряча вода суттєво подорожчає — на 75-90% залежно від постачальника. Рішення про це на основі нової ціни на газ вже ухвалене НКРЕКП. Зокрема, у Києві тариф на постачання гарячої води зросте майже удвічі — із нинішніх 37-41 грн до 63-78 грн за кубометр. У Львові тарифи зростуть до 70-80 грн за кубометр, у Одесі — до 67,9 до 72,28 грн за кубометр.

Слідом за Президентом Порошенком про важливість запровадження єдиного тарифу на газ говорить і Прем’єр Володимир Гройсман. «Це питання непросте. Уряд ухвалив ринкову ціну на газ, і це забезпечить прозорість її формування. Єдина ціна на газ формується від ціни біржі на Заході, і це не дає можливості впровадження корупційних схем», – підкреслив Гройсман.

Прикметно, що більше ніхто не згадує український газ власного видобутку, хоча ще відносно нещодавно були вельми популярними розмови про те, що вітчизняного палива вистачить на потреби населення, а промисловим підприємствам можна реалізовувати й дорожчий імпортний газ.

Як роз’яснює Гройсман, ціна на блакитне паливо завжди була і буде високою. Різницю населенню традиційно компенсувала держава з бюджету: як небагатим споживачам, так і заможним. Однак, за словами Гройсмана, громадяни України не мають, чим журитися: «держава через механізми прозорих субсидій надасть компенсацію малозабезпеченим».

Слід зауважити, що система субсидій в Україні – взагалі окрема тема для розмови. Передусім вона прикметна тим, що слугує тіньовому фінансуванню збиткового для бюджету НАК «Нафтогазу». Вище вже було сказано, що приблизно третину ціни за тисячу кубів газу складають відрахування цій компанії – за постачання та розподілення палива тощо. Подальший шлях цих грошей ніхто детально не досліджував, а між тим знати, як саме розпоряджається коштами «Нафтогаз» було б і цікаво, і корисно.

Колишній міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко припускає, що у вартість газу, яку сплачує населення зараз, вже закладені видатки на виплату субсидій. Тим паче, що останніх українці потребуватимуть все більше і більше. Міністр соціальної політики Андрій Рева заявляє, що цьогорічний бюджет виділяє 40 мільярдів гривень на допомогу малозабезпеченим.

Водночас держава не полишає надії зекономити й на субсидіях, які (за словами Кучеренка) вже проплатили споживачі комунальних послуг. З 1 січня 2016 року Мінфін розпочав верифікацію фінансового стану всіх одержувачів субсидій. І пообіцяв покарання для тих, хто надав неправдиву інформацію про свої доходи – брехунів чекає скасування субсидій плюс повернення отриманих виплат у двократному розмірі. Як будуть повертатися ці виплати – наразі ще не зрозуміло, бо прецедентів поки не було.  Можливо, українців чекає низка судових процесів або активізація колекторських компаній – хтозна.

Одночасно із рішенням про верифікацію були ухвалені й зміни до законодавства України, які фактично дезавуювали поняття банківської таємниці. Завдяки ним Мінфін отримав найбільш широкий доступ до банківських даних українських громадян. Така опція Мінфіну знадобилася, аби «виводити на чисту воду» не надто сумлінних одержувачів субсидій, відстежуючи рух коштів на їхніх банківських рахунках.

Чи допоможе це уряду зекономити на субсидіюванні? Можливо, так. З точки зору тактики це принесе свої плоди. А от з точки зору стратегії Україні як державі будуть завдані колосальні збитки. Досить й того, що довіра до вітчизняної фінансової системи буде знищена остаточно.

Між тим, як свідчать дані міжнародної соціологічної компанії «Геллап», українці оцінюють рівень свого життя як рекордно низький. Понад половина опитаних – близько 56% – зауважили, що «зазнають труднощів». Кожен третій житель держави – 36% опитаних респондентів – «потерпає» за теперішніх умов життя. І лише майже кожен десятий українець (9%) відчуває на собі те, що відповідає поняттю «процвітання», свідчать соціологи.

Особливість цього опитування в тому, що воно торкається минулого, тобто 2015-го, року. Поточний рік, напевно, змусить респондентів виставити своєму щоденному буттю ще нижчі оцінки. В усякому разі, при нинішньому рівні середньої по країні зарплатні (а вона становить приблизно 4 тисячі гривень) і при «комуналці», котра «відкусить» щонайменше половину цієї зарплати, великих приводів для оптимізму немає.

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ