Перемога Нетаньяху – поразка Обами?

Перемога Нетаньяху – поразка Обами?

ПОДЕЛИТЬСЯ
Перемога Нетаньяху – поразка Обами?

Цього року на дочасних парламентських виборах в Ізраїлі найбільшу кількість місць у Кнесеті отримала партія «Лікуд», а її очільник Біньямін Нетаньяху одержав можливість пролонгувати своє перебування на посаді прем’єр-міністра. Проте привід звернутися до теми Ізраїлю полягає у заяві, зробленій ним відразу по підбиттю виборчих підсумків.

Нетаньяху вже не заперечує проти утворення Палестинської держави – цитує його слова американський канал NBC. І ця заява докорінним чином відрізняється від того, що прем’єр Ізраїлю говорив буквально за день до виборів. Нині ж йдеться про таке: «Я не хочу рішення в дусі «одна держава». Я виступаю за стабільне, мирне рішення, яке передбачає існування двох держав», – наводить слова Нетаньяху NBC. Прем’єр не проти палестинської автономії, але за умови демілітаризації останньої та визнання нею Ізраїлю.

Що сталося із настроями Нетаньяху впродовж однієї доби? Найпростіше, але не вичерпне пояснення пов’язане з суто меркантильним розрахунком: напередодні дня голосування політик не був упевнений у перемозі «Лікуда», тож підкинув ультраправому електорату тезу про, що ніколи не поступиться забаганкам Палестини. Однак ключ до розгадки слід шукати за межами і Ізраїлю, і Палестини – там, де постала проблема, болючіша навіть за Сектор Гази. Ім’я цієї проблеми – Іран.

 

7 тисяч іранських центрифуг

 

Буквально зараз у швейцарській Лозанні тривають перемовини держсекретаря США Джона Керрі (якого, до речі, називають чи не єдиним другом Нетаньяху в адміністрації Обами) та голови іранського МЗС Мохаммеда Джавада Заріфа. Предмет переговорів – скорочення іранської ядерної програми. Очікувані терміни завершення – кінець березня поточного року.

І США, і Ізраїль рівною мірою виступають проти виготовлення Іраном ядерної зброї. Однак якщо для Америки розв’язання цієї проблеми є питанням геополітичним, пов’язаним з престижем адміністрації Барака Обами, то для Ізраїлю це – питання виживання. В буквальному розумінні слова.

У протистоянні з Іраном Ізраїль має надійного союзника в особі Сполучених Штатів. Можливо, задля збереження такого партнерства Нетаньяху і пом’якшив позицію відносно Палестини. Адже за непримиренність у палестинській проблемі його неодноразово і різко критикував Обама.

Однак і тут не все просто. США пропонують Ірану відмовитись від нарощування ядерного потенціалу в обмін на скасування санкцій. Окрім цього, Барак Обама бажає отримати підтримку Ірану у боротьбі з «Ісламською державою». За це Ірану дозволяється залишити собі 7 тисяч працюючих центрифуг для збагачення урану. Якщо перемовини будуть вдалими, Іран збереже звання «ядерної держави без ядерної зброї». І, таким чином, все одно представлятиме собою величезну загрозу. Така лояльність Обами безкінечно дратує Нетаньяху, який починає шукати опертя в середовищі затятих опонентів президента Обами – сенаторів-республіканців.

 

Виступ у Конгресі

 

На початку березня цього року Нетаньяху прийняв пропозицію політичних конкурентів Обами  – республіканців – виступити зі зверненням до обох палат Конгресу. Білий Дім був глибоко обурений, але згода Нетаньяху на візит була лише симетричною відповіддю останнього на безпардонне втручання Обами у хід виборчої кампанії в Ізраїлі. Мова про найнятих Бараком політтехнологів, скерованих допомагати супротивникам «Лікуда». (Цей епізод, до речі, зараз розслідує американський Сенат).

Проголошуючи у Конгресі свою промову, Нетаньяху у загальних рисах окреслив бачення іранської ядерної проблеми. Отож, Іран – це шиїти, а «Ісламська держава» – це суніти, сказав Нетаньяху. Вони ненавидять «невірних», але ще більше ненавидять один одного. Ці дві сили ніколи не зупиняться, доки не знищать одна одну, а разом із тим – й увесь свій регіон та й половину світу на додачу, підкреслив промовець.

Відтак домовлятися про будь-що як з Іраном не має жодного сенсу. Угода, пропонована Ірану, дозволить йому після зняття санкцій швидко створити ядерну зброю, оскільки в країні залишиться величезна ядерна інфраструктурa, додав ізраїльський прем’єр.

По суті справи, обидва варіанти є поганими. Не домовлятися з Іраном – означає опинитися на порозі ядерної війни. Домовлятися – лише відтермінувати її. Рецепт власного виходу з кризи Нетаньяху не запропонував. Ізраїль давно погрожує нанести превентивний ядерний удар по Ірану, але такий формат війни категорично не влаштовує Сполучені Штати.

Америка втомилася воювати в мусульманському світі і після 14 років воєн в Афганістані, Іраку, Ємені та Сомалі хоче взяти перепочинок. Місцева преса пише: генерали відкрито сказали Обамі, що воювати з Іраном вони не хочуть. Одночасно із цим Ізраїль має власні бажання: Нетаньяху лише прагне убезпечити країну від нападу з боку Ірану. Однієї-двох атомних бомб буде достатньо, щоб знищити центр країни навколо Тель-Авіва. До того ж, якщо Іран обзаведеться бомбами і засобами доставки, то Саудівська Аравія, Туреччина і Єгипет теж розвяжуть гонку ядерних озброєнь – з непередбачуваними наслідками.

Барак Обама ще в 2011 році обіцяв, що Іран в жодному разі не отримає можливості розвивати військовий ядерний потенціал. Однак події розгортаються не так, як цього хочеться нобелівському лауреату. Бачачи його безпорадність, у бій вступають республіканці: відкритий лист 47 сенаторів уряду Ірану – явище безпрецедентне.

Республіканці попереджають: усі домовленості Обами з Іраном без схвалення Конгресу матимуть чинність лише до завершення каденції теперішнього американського президента. У новітній історії сенатори ще ніколи не скеровували епістол потенційним ворогам Америки за спиною очільника країни. Однак жорсткі часи вимагають жорстких рішень.

 

І знов до палестинського питання

 

Хистке «перемир’я» між республіканцями та Обамою було порушене. Однак до президентських виборів в США – трохи більше, ніж півтора року. Вже у січні 2017-го Білий Дім очолить новий лідер. І з цим новим лідером доведеться мати справу іншим державам, і Ізраїлю зокрема. Псувати стосунки з Америкою Тель-Авіву не хочеться у жодному випадку.

Як-не-як, а Ізраїль – з дня закінчення Другої світової війни – отримує від Вашингтона більше військової допомоги, ніж будь-які інші держави. І саме це допомагає йому бути наймогутнішою країною в своєму регіоні. До того ж, Сполучені Штати – своєрідний буфер між Ізраїлем та Європою, котра продовжує дуже відчутно тиснути на Тель-Авів, вимагаючи припинення розширення поселень на Західному березі і визнання палестинської автономії.

Цьогоріч, щоправда, президент Обама може погодитися з проходженням в РБ ООН резолюції, яка регулюватиме створення двох держав – Ізраїлю та Палестини, базуючись на кордонах 1967 року і узгодженому обміні територіями. Ще донедавна США навряд чи пішли б на такий крок – навіть попри, як говорить Обама, «довголітню прихильність США до створення двох держав».

Однак передвиборча кампанія Нетаньяху, побудована на категоричному запереченні палестинської автономії, плюс його демарш у Конгресі, за яким послідувало звернення 47 сенаторів, вкрай роздратували президента Обаму. Що стосується Нетаньяху, то ізраїльський прем’єр, вочевидь, вирішив, що в даному разі слід дещо збавити оберти. Принаймні, до пори – до часу.

Нетаньяху наразі виграв, заручившись підтримкою сенаторів-республіканців у іранському питанні. Обама ж опинився на порозі програшу, хоч і натякає на реванш у Раді безпеки ООН. Тактична перевага поки що на боці ізраїльського лідера, про стратегічні ж перемоги говорити поки що зарано.

 

 

 

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ