Про границу с Польшей

Про границу с Польшей

ПОДЕЛИТЬСЯ
granica-ua
Иногда пройти таможню - та ещё морока

Кордон

Дякуючи старанням колег по МЗС, які сприйняли серйозно мету мого перебування в Польщі, я отримав підтримку, яка забезпечила швидке проходження українського кордону.

Не було проблем і з польськими прикордонниками. А ось митники чомусь вирішили переконати мене, що проходження кордону — справа складна і відповідальна.

Авто загнали в окремий бокс на повну перевірку.

Виглядає це так. Усіх пасажирів ввічливо, але категорично просять вийти з машини і залишити залу догляду авто. Усі речі з машини необхідно вийняти. Більші сумки віднести на рентген. Усі менші сумки, коробочки і тд, відкриваються, в них заглядається.

Машину заганяють на підйомник.

Усі двері, багажник та капот відкрити. Вікна опустити. Всередині відкривається усе, що може відкриватися. Піднімаються сідушки на задньому сидінні (я навіть і не знав, що в моїй машині це можливо). Там де це конструктивно можливо — знімаються елементи обшивки. Запаска виймається, Машина з усіх сторін простукується, ретельно візуально оглядається.

Враховуючи мою повну безтурботність і готовність та навіть інтерес розбирати до гвинтика власну машину, співробітник митниці поступово втрачав до цього заняття інтерес і завзяття.

Десь посередині процедури він вже шепотівся з колегою, який розбирав по сусідству інший бус:

— Здається, типовий випадок аби причепитися до людини…

— А що, це якийсь бізнесмен? Може наглів?

— Та ні, людина з сім»єю, спокійно себе поводить…

— Гм…

На етапі копирсання в речах митник майже з відчаєм поцікавився:

— А скільки ви везете сигарет?

— Жодної

— Жодної пачки?

— Жодної цигарки.

— Ви не курите?

— Я і не п»ю особливо, тому у нас немає і граму алкоголю теж…

Тут митник не витримав і, вже не приховуючи сміху, видав:

— Так а навіщо ви взагалі їдете до Польщі?

— На конференцію, — я зробив вигляд, що не зрозумів його іронії.

— Просто у справах, — якось зовсім спустошеним тоном резюмував мій милий митний кат і навіть допоміг мені закидати речі в машину.

Аби я чого не подумав, мене з родиною ще після виїзду з боксу хвилин 20 протримали перед якимось важливим останнім шлагбаумом, за яким була свобода і ЄС. Але і цей шлагбаум волею когось доленосного, але невидимого, зрештою відрився.

Загалом людей і машин на переході/переїзді — тьма. І я для себе зробив висновок, що поки або власники авто з прибалтійськими і польськими номерами не доконають уряд, або поки навпаки — уряд не доконає власників авто з польськими і прибалтійськими номерами, я до Польщі на автомобілі більше не поїду.

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...