Отдых на море

Святкове загострення

Святкове загострення

ПОДЕЛИТЬСЯ

Традиційно на новорічні свята політичне життя в Україні завмирає, і влада, і опозиція беруть паузу для святкування. Проте цього разу традицію було поламано. І це виглядає не лише невипадковим фактом, а й дозволяє робити прогноз на 2017 рік.

Мільярдер та меценат, людина з іміджем інтелектуала, Віктор Пінчук 30 грудня опублікував на шпальтах впливового видання Wall Street Journal статтю, в якій закликав Україну до «болісних компромісів» заради встановлення миру на Донбасі. Він пропонує винести питання належності Криму за дужки, призупинити прагнення України стати членом ЄС та НАТО, зосередитися на відродженні вітчизняної економіки. Пінчуку швидко пригадали наявність потужних бізнес-інтересів у Росії та родинні зв’язки з Леонідом Кучмою, який представляє України у Тристоронній контактній групі у Мінську. Залишається інтригою, хто завітає на «Український сніданок», який організовує Віктор Пінчук під час Світового економічного форуму в Давосі. Навздогін Пінчуку з аналогічними за змістом пропозиціями виступив відомий міжнародник Василь Філіпчук, директор Міжнародного центру перспективних досліджень.

З одного боку, пропозиції відомих на Заході українських лідерів громадської думки в цілому відповідають прийнятим у цивілізованому світі стандартам дискусії та пошуку компромісів. Західним політикам та інтелектуалам не болять українські втрати, вони зацікавлені у якнайшвидшому припиненні конфлікту на Донбасі та відновленні з Росією формату відносин business as usual. З іншого – оприлюднені пропозиції органічно вписуються у російський план дій щодо України, який передбачає максимальне обмеження зовнішньополітичної суб’єктності нашої держави. Кремль не приховує власного прагнення відновити контроль над Україною, і намагається зробити це якнайшвидше. Показово, що у грудні зразу кілька російських експертів (Міхаїл Александров та Міхаїл Хазін) промовисто натякали на можливість широкомасштабного військового вторгнення в Україну з боку Росії. Російські пропагандисти використовують у своїх заявах аналогії з Алеппо – колишнім осередком сирійської опозиції, який нещодавно було захоплено військами режиму Асада за допомогою російської авіації. Бомбардування Алеппо викликали у світі негативну реакцію.

Отже, пазл практично склався: проти України діють батогом та пряником, нашу державу навмисне ставлять перед вибором, який не може принести для неї користі. Їй пропонують або капітулювати на милість Путіна, або готуватися до повномасштабної війни з величезними жертвами. Для суспільства, яке вже третій рік живе у стані глибокого стресу, ці пропозиції – справжні тортури, адже гібридна агресія Росії стала для багатьох українців найпотужнішим випробуванням за все їхнє свідоме життя. Від того попит на швидкі рішення, начебто спроможні принести результат, суттєво виріс.

Однак варто спробувати зрозуміти природу російського поспіху. У Кремлі намагаються вирішити багато питань до інавгурації Дональда Трампа, 45 президента США, яка пройде 20 січня у Вашингтоні. Перемога представника Республіканської партії стала шоком для багатьох представників світової політичної еліти. Росія ж руками хакерів намагалася втрутитися до перебігу виборчого процесу задля дискредитації самої процедури виборів. Трампа у Москві вважають більш сприятливим партнером для переговорів, ніж Гіларі Клінтон.

Проте повністю гарантувати його поступливість та готовність пристати на російські пропозиції big deal (великої угоди) навряд чи хтось спроможний. Не варто скидати з шальок терезів і той факт, що республіканці традиційно займали у зовнішній політиці більш жорстку, ніж демократи, позицію. І якщо адміністрація Трампа візьме курс на гонку озброєнь, то у Росії може забракнути сил та засобів.

Не доводиться сумніватися, що Росія намагатиметься якнайшвидше відновити свій вплив на пострадянському просторі як власній виключній сфері інтересів. Україна заважає цьому сценарію, і не має намірів капітулювати. Про відмову пристати на пропозиції Пінчука заявила і виці-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка протягом тривалого часу працювала у проектах цього олігарха. Заступник голови президентської адміністрації Костянтин Єлисеєв на сторінках Wall Street Journal відповів Пінчуку у його ж стилістиці – коротко та чітко вказавши на «червоні лінії», які Україна не має намірів переходити.

Нині зарано говорити, що протистояння завершилося. Росія, попри публічні заперечення, відчуває вплив санкцій Заходу, спричинених анексією Криму та агресією на Донбасі, тому зацікавлена у їх максимальному пом’якшенні. Звісно, що у Кремлі не мають намірів йти з Донбасу просто так, окуповані території Путін прагнутиме повернути до складу України виключно на власних умовах. Протидіяти цьому можна лише за рахунок консолідації українських політиків навколо захисту національних інтересів нашої держави та усвідомлення того, що гібридна агресія Росії буде тривалим випробуванням, ставки у якому дуже високі.

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...