Американцям не цікавий…

Американцям не цікавий…

ПОДІЛИТИСЯ
Саакашвілі, як відомо, серед іншого, торгує тим, що його нібито сильно любить американська еліта і тому він тут не сам кулаками махає, а тільки як посланець нашого за/атлантичного партнера
Саакашвілі, як відомо, серед іншого, торгує тим, що його нібито сильно любить американська еліта і тому він тут не сам кулаками махає, а тільки як посланець нашого за/атлантичного партнера

Михайло Подоляк.

Ключова проблема нинішнього часу – надмірну кількість жирної і шкідливою “інформаційної їжі”. Рішень поки немає.

По суті, ніхто не може ефективно керувати процесом інформаційного травлення, відсікаючи небажане і згодовуючи публіці тільки власні біодобавки. І сховатися від інфо/кувалди у затишному пропагандистському світі теж ніхто не може. Два/три мишачих кліка і все подноготное вивалили на потіху публіки.

Правда, сама публіка вже майже не реагує на подразнення, так як банально не встигає їх осмислити. Одне викриття нашаровується на іншу і ті, “хто під конем вчора”, сьогодні – вже гордо гарцюють на білій скаковой красуні…

На жаль, як то так сталося, що нашій альтернативою – войовничою і без особливих смислів – став… Саакашвілі. Так собі політ/менеджер і так собі реформатор…

Але інших/то альтернативників взагалі немає. Потенційний виборець, правда, все більше морщиться. Адже якщо немає творить ідей, а особи оточенців сильно відштовхують, то і протести виглядають карикатурно і нечисленна. Але хіба це причина для моїх улюбленців з умовного “креативного відділу”) АП винаходити “компроматний велосипед” і намагатися множити на нуль відсутню репутацію Саакашвілі? Дурнувато так…

Заакашвили, як відомо, серед іншого, торгує тим, що його нібито сильно любить американська еліта і тому він тут не сам кулаками махає, а тільки як посланець нашого за/атлантичного партнера). Міф? Неважливо. Важливо, що провладні креатори наспіх ангажують інкогніто з никнэймом “Тімоті Фэрбэнк”, фахівця з пострадянським країнам з аналітичного центру Atlantic Council. Центр дійсно крутий. Створений ще в далекому 1961 році, щоб займатися програмами американо/європейської адаптації. Членами Ради в різний час були брили – Джонс, Гейґела, Холбрук та інші. Але ми ж говоримо про наших “геніїв”. Так от, Фэрбэнк реально ніколи не значився у працівників центру, а його “пізнання” в українській тематиці вмістилися рівно в два про владних інтерв’ю з різницею в 15 днів (в жовтні/листопаді 2017). До цього експерт экспертизил що/то інше).

Так чи інакше, Фэрбэнк висловлює про Саакашвілі дивно безапеляційні тези в/перше, в Америці він нікому не цікавий; в/друге, з Трампом Саакашвілі нічого не реалізував; в/третє, Україні не потрібні революції, а… треба дати спокійно попрацювати нинішньої адміністрації). Вражаюче тонко (іронія). І зовсім неважливо, що саме неефективність чинної Адміністрації і є причина наростаючої соціальної фрустрації.

Втім, скринька відкривається дуже просто. Фэрбэнк зовсім невипадково виникла під парасолькою Atlantic Council. Ще влітку легендарна газодобыточная Burisma new-фаворита Злочевського… купила собі партнерство з Атлантиком і реалізувала його у вигляді Євразійської центру… для реалізації спільних енергетичних проектів. Ну от чому, треба все робити ТАК примітивно?)…

Хочете поставити запитання автору або отримати ще більше інформації, особиста сторінка М. Подоляка Facebook.

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...