Бананові хлопчики…

Бананові хлопчики…

ПОДІЛИТИСЯ
Який саме комфорт забезпечує нам Верховна рада?
Який саме комфорт забезпечує нам Верховна рада?

Михайло Подоляк.

Виснажені тяжкою працею і нещадно исхлестанные турботами про поліпшення наших тарифів, депутати таки розродилися нав’язливою ідеєю. Проектом постанови «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України”.

А дійсно, чому б їм не збільшити видатки на власне утримання? Не можна ж депутатам і справді плестить в хвості за доходами в настільки заможної країни, програючи в зарплатах ефективним міністрам та іншим крутим госслужащим. І хіба не рівень особистих доходів чиновників різних рівнів – певніше свідчення правильного розвитку/руху країни? Укупі з конвеєрними відкриттями шкіл дитячих садків та фельдшерсько-акушерських – це і створює солодку медійну картинку про успішність правління нинішніх держменеджерів).

І тому, кому як не депутатам, записним сиротинушкам, їсти треба пущі інших? А всі ці прокурорські подання про зняття депутатської неприкосновености з-за відвертого злодійства, феєричні перевірки НАЗКом депутатських доходів/витрат, застиглі у передбаннику специ з НАБУ, накопившее тонни оперативного фактажу з великим і дрібним парламентських хабарникам – ніщо. Зарплата – все).

Зрозуміло, цинічне депутатська пропозиція “підвищити собі забезпечення” в два і більше разів, можна було б і проигнорить. Банальщина за теперішніх часів. Обыденщина, вже зовсім не що дивує. І повна неадекватність, диагностируемая навіть юними психитрами…

Дурне ж обґрунтування, запропоноване авторами ініціативи, що треба підвищити престиж роботи) і компенсувати роботу, зовсім не витримує критики. Так, в нормальних країнах, де держ/службовці – наймані менеджери, а не боги, їх зарплати коригуються із загальним рівнем прибутковості. Звичайні ж люди не проти платити нормально тим, хто забезпечує їм комфорт. Але який саме комфорт забезпечує нам Верховна рада? Постійні прогули, примітивний лобізм, мордобою etc. Таке ось явно/незаслужене підвищення – родова мітка бананових політичних систем. Тих самих, де правлячий клас зовсім не продає компетенції, але відкрито мародерствує, вважаючи що висока зарплата на тлі убожіют виборців – гарний символ їх обраність, кастовості, елітності. Плювати на справедливість. Катастрофічний розрив між суспільною користю і особистими доходами – суть подібних систем. У наших, правда, є і ще один мотив – прихований – через високі узаконені зарплатні доходи хоча б як-то вивести з тіні величезні нелегальні заощадження…

Втім, наші нинішні парламентарії (серед авторів, до речі, суцільно фронтовики і бпп-шники) ведуть себе абсолютно виправдано. Вони просто нагліють, купивши собі безкарність…

Безвідносно до ВР та її харчовим звичкам зауважу, що Умовна Сарана не може думати раціонально, коли бачить зелені пасовища. Занадто багато слини вырабатывется, геть блокує роботу мозку і інших жалісливих рефлексів)…

Хочете поставити запитання автору або отримати ще більше інформації, особиста сторінка М. Подоляка Facebook.

 

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...