Чи доживемо до пенсії: реформа на тлі вимог МВФ

Чи доживемо до пенсії: реформа на тлі вимог МВФ

ПОДІЛИТИСЯ
Главу місії МВФ дратує наявність в Україні невисокого пенсійного віку в поєднанні з можливостями дострокового виходу на пенсію
Главу місії МВФ дратує наявність в Україні невисокого пенсійного віку в поєднанні з можливостями дострокового виходу на пенсію

В останні дні в Україні пожвавився обговорення перспектив пенсійної реформи. Приводом для цього стала заява глави місії Міжнародного валютного фонду в Україні Рона ван Роден про необхідність форсувати рішення пенсійного питання.

Оскільки місія МВФ в Україні має сакрально-метафізичний статус, до її рекомендацій змушені прислухатися. Якщо не прислухатися, то не буде траншей, а без них українська економіка не може виживати.

Даєш менше пенсіонерів!

Ван Роден у своїй заяві запропонував терміново реформувати український Пенсійний фонд. На його думку, фонд буде ставати все більш нестійким і не зможе надалі забезпечити пенсії на рівні прожиткового мінімуму для старіючого населення.

Варто відзначити, що у нас зараз мінімальна пенсія дорівнює 1247 гривень, а прожитковий мінімум – 1544. Таким чином, вже зараз українська пенсія не завжди досягає прожиткового мінімуму, але українські громадяни як-то з цим намагаються жити.

“Зараз мінімальна пенсія дорівнює 1247 гривень, а прожитковий мінімум – 1544”

Главу місії МВФ дратує наявність в Україні невисокого пенсійного віку в поєднанні з можливостями дострокового виходу на пенсію.

«Українці виходять на пенсію в середньому набагато раніше, ніж робітники в інших країнах регіону”, – резюмує Роден.

За даними МВФ, середній чоловіків вік виходу на пенсію в Україні становить близько 58,5 року. Для жінок цей показник трохи менше 56 років. При цьому в країнах Європейського Союзу ці показники становлять 63,6 року для чоловіків і 62,6 року для жінок. Зараз в Україні проживає понад 12 мільйонів пенсіонерів, що становить близько 30% населення.

Глава місії МВФ вважає, що вихід з цієї ситуації держава має запобігти збільшення кількості пенсіонерів, а також збільшити надходження до Пенсійного фонду. За його словами, цього можна досягти різними способами, зокрема, обмеженням можливості дострокового виходу на пенсію або збільшенням пенсійного віку.

Зазначимо, що пропозиція про «запобігання збільшення кількості пенсіонерів» в українських умовах звучить трохи по-блюзнірському. Може бути, це непогана рекомендація для розвинутих країн, але в Україні це просто карт-бланш владі на зниження рівня життя людей. Будуть гірше жити – не зможуть дожити до пенсії та пенсіонерів автоматично стане менше. Приблизно так можуть сприйняти українську владу такі рекомендації Міжнародного валютного фонду.

Коментуючи заяву глави місії МВФ, представник президента у ВР Ірина Луценко зробив цікаву застереження. За її словами, зараз передчасно говорити про підвищення пенсійного віку, але таке рішення може бути прийнято через 5-10 років.

Як уточнила Луценка, після того, як інфляція в Україні буде на досить низькому рівні, можна буде говорити про перехід до накопичувальної пенсійної системи. Поки що варто зберегти звичну солідарну систему, яка найбільше відповідає рівню життя в країні.

Солідарна або накопичувальна?

На заяву глави місії МВФ не міг не відреагувати віце-прем’єр з соціальних питань Павло Розенко.

Він підтвердив, що сьогодні в українських умовах неможливо говорити про підняття пенсійного віку, і в меморандумі МВФ це питання нібито знято. Одну з причин цього є те, що тривалість життя українців у середньому на 10 років менше, ніж у країнах Європейського Союзу.

Розенко також пов’язує подальше продовження пенсійної реформи із запровадженням накопичувальної система пенсій.

Ця система, на його думку, може навіть дозволити українським пенсіонерам передавати свої пенсії в спадщину.

«Накопичувальна система – це окремий вид накопичень, які не проїдаються відразу, так як це відбувається зараз у солідарній системі. Цей ресурс є довгостроковою інвестицією, в тому числі і в механізмах фондового ринку під жорстким контролем держави”, – пояснює віце-прем’єр.

Розмови про необхідність відмови від солідарної пенсійної системи і переходу до накопичувальної ведуться вже давно. Однак помітних ознак такого переходу поки не видно, незважаючи на те, що в уряді планували запуск нової системи вже в другій половині цього року.

У звичній ще з радянських часів солідарній системі з зарплати кожного офіційно працюючої людини йдуть відрахування у Пенсійний фонд, а трудящому нараховується пенсійний стаж. Пенсійний фонд за ці кошти виплачує пенсії. Для нормальної роботи солідарної системи необхідно, щоб працюючих було більше, ніж пенсіонерів. Також роботодавці повинні платити «білі» зарплати, що дозволить робити відрахування у Пенсійний фонд.

Нині В Україні кількість пенсіонерів збільшується, а «білих» зарплат не так багато, що і призводить до труднощів із наповненням Пенсійного фонду.

Але і з введенням нібито більш прогресивної накопичувальної системи є свої питання. У бідній країні така система таїть в собі чимало ризиків. За декілька десятиліть «накопичення» заощадження людей в пенсійному накопичувальному фонді можуть перетворитися просто в папери.

Зазначимо, що поступовий запуск накопичувальної системи планується для тих, кому зараз менше 35 років. Цим людям доведеться 25 або 30 років накопичувати кошти для того, щоб потім отримувати пенсію. За цей час може статися кілька девальвацій національної валюти, кожна з яких знецінить наявні заощадження.

Виходом з глухого кута пенсійної реформи могло б стати загальне оздоровлення економіки, підвищення доходів і рівня життя людей. Тоді і накопичувальна система змогла б заробити і навіть могли б з’явитися шанси на збереження солідарної системи. Але про це представники влади воліють не згадувати, весь час говорячи про другорядні речі і не торкаючись сутнісних питань реформування країни.

Юрій Корогодський, “Інформат”

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...