Осінь – джгут кораблі!

Осінь – джгут кораблі!

ПОДІЛИТИСЯ
Украинская власть своими руками создала ту благоприятную среду, в которой опальный политик ощущает себя не карасем, а щукой
Украинская власть своими руками создала ту благоприятную среду, в которой опальный политик ощущает себя не карасем, а щукой

Осінь, доповземо, чи долетимо чи до світанку?

Осінь, що ж буде завтра з нами?

(Ю. Шевчук)

Пройшов місяць, як зі скандалом повернувся в Україну позбавлений українського громадянства екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі. Але вже можна точно сказати, що політичне лідерство в першому осінньому місяці залишилося за ним. Основні дивіденди в новому політичному сезоні, безумовно, були зібрані Михайлом Саакашвілі і його командою. А весь основний негатив отримав безпосередньо президент України Петро Порошенко, який підписав влітку указ про позбавлення громадянства свого екс-соратника, а нині став його затятим опонентом.

Все, те, що українська влада голосно називала проривом державного кордону, з подальшим возбуждениям справ за кримінальними статтями, як показав час, обернулося черговим пшиком для Петра Олексійовича і його команди. З одного боку суд першої інстанції визнав Михайла Николозовича порушником кордону і присудив йому невеликий штраф, а з іншого – всі почули, що говорили судді відомим пранкерам, які в телефонній розмові представилися ім’ям впливового президентського фаворита. Телефонна розмова, своєчасно викладений в інтернет, зайвий раз показав, що незалежна судова влада в країні так і не була створена. Раніше в українських судах часто все вирішує телефонне право.

Саме в такий керований і контрольований суд відправляла українська влада вирішувати питання, пов’язані з позбавленням громадянства Михайла Саакашвілі. При цьому роблячи все, щоб він не зміг повернутися в Україну і особисто оскаржити рішення свого екс-соратника. До речі, до цих пір, вже четвертий місяць, документи, на підставі яких позбавляли громадянства відомий політик їм так і не були отримані. Державні структури в черговий раз прислали відписку. Можна сідати грати за один стіл з політичними шулерами, дотримуючись загальноприйняті правила? Питання звичайно риторичне. Це завідомо програшна ситуація, ймовірно тому Михайло Саакашвілі пішов на екстраординарні методи, які принесли йому певні дивіденди.

Повернувшись в Україну, Михайло Николозиевич не сидить, склавши руки. Щоб зняти будь-які проблемні питання щодо своєї екстрадиції, Саакашвілі вирішив скористатися тривалими процедурними можливостями, подавши документи на отримання політичного притулку. Цим він зняв всі інсинуації влади за воду його можливої близькою екстрадиції, а сам відправився в політичний тур по Україні, збираючи багатотисячну аудиторію в обласних центрах країни: Львові, Вінниці, Чернівцях, Одесі, Черкасах, Хмельницькому, Житомирі, Сумах…

Українська влада своїми руками створила ту сприятливе середовище, у якій опальний політик відчуває себе не карасем, а щукою. Досить яскраві, фактурні виступи з дуже жорсткою критикою безпосередньо президента України і його подначальных, які на тлі зростаючих цін на продукти, товари, послуги, зниження курси гривні, низького рівня зарплат і пенсій лягли на дуже благодатний грунт. Враховуючи ситуацію, що склалася в країні, рано чи пізно ця критика харизматичного лідера зіграє свою роль. Чи зможе зняти весь політичний урожай безпосередньо Михайло Саакашвілі – цієї великої питання, але те, що нинішня влада збирає основний негатив – це безумовно. І цей наростаючий негатив дуже важко, практично неможливо перебити перерізанням стрічок на черговому об’єкті.

І справа тут не в тому, що Петро Порошенко отримав яскравого політичного опонента. Це всього лише одна проблема в низці скандалів, постійно накрывающих нинішніх управлінців в Україні.

Сильний мінус українська влада отримала в результаті пожежі в дитячому таборі в Одесі, де у вогні загинули троє дітей. 26 травня 2017 року особисто Петро Порошенко з мером Одеси проінспектували результати будівництва і відкрили дитячий табір «Вікторія». Влада з захватом розповідала про те, що повністю приведені в порядок старі і побудовано нові екологічно чисті дерев’яні корпусу.

А вже 16 вересня, один з нових корпусів згорів, забравши життя у відпочиваючих там дітей. Виявилося, що і там не обійшлося без корупції і злодійства. Не були дотримані протипожежні норми використаними в будівництві матеріалів, порушені всі правила протипожежної безпеки. І відповідальність за нехлюйство і злодійство місцевої влади зазнали не чиновники, не менеджери, що керують дитячим табором, а молода дівчина, яка влаштувалася на сезонну роботу вихователькою, яку формально призначили відповідальною за пожежну безпеку, при цьому не провівши з нею ніяких інструктажів та підготовчих курсів, і, увага!!! за кілька тижнів до пожежі уволившуюся! Замість майбутнього весілля її запроторили в СІЗО. Правильно, не садити ж «подільників» мера, тих, хто мінімізував витрати на матеріалах і безпеки, привласнюючи різницю.

Але не кричуща корупція і ситуація в економіці України стала основною проблемою Петра Олексійовича. Як показав вересень, виявилося, що проти президента грає не тільки Саакашвілі і що приєдналися до нього опальні політики, депутати і мери, але і ті, хто нібито сидять з ним в одному човні.

26 вересня загорівся і вибухнув дуже великий склад боєприпасів (четвертий по рахунку). Здавалося б, на тлі йде четвертий рік війни можна було б навчитися охороняти стратегічні об’єкти. Адже і вибухнув не простий склад, і не в звичайний день. Сотні тисяч тонн боєприпасів рвонули безпосередньо в день народження Петра Порошенка, та ще в його вотчині неподалік від Вінниці. Напевно, Петро Олексійович отримав самий яскравий і незабутній подарунок на свій день народження. Мільйонні збитки і чергова дірка в обороноздатності України, веде війну з сильним і досвідченим противником – Російською Федерацією.

Дуже цікава і показова реакція була у депутатів, радників, підконтрольних ЗМІ і керованих блогерів, близьких до найближчого президентського «союзнику» в парламенті та уряді – «Народному Фронту» і стоять за ним міністра МВС Арсена Авакова та керівника РНБО Олександра Турчинова. Ще не вщухла канонада від снарядів, боєприпасів, як вони в один голос заявили про те, що президент повинен принести в жертву свого підконтрольного генерала, голову Генерального штабу Віктора Муженка. Вважається, що він контролює армію (напевно за посадою) і у разі чого виступить на захист президента.

Звичайно, відповідальність повинні нести в першу чергу генерали, на совісті яких не тільки підняті в повітря склади, але і трагічні невдачі під час бойових дій, Іловайський котел, здане Дебальцеве, безглузде утримання території зруйнованого вщент Донецького аеропорту, за всім цим стоять численні жертви захисників України від іноземного вторгнення. Але не для корумпованої України, де у влади все зав’язані «кумівством», де на чолі кута ставлять не професіоналізм, а політичне виживання найманих державних менеджерів.

Зараз в стані «друзів» і «союзників» розгорнулася неабияка таємна кулуарна боротьба за вплив над силовим блоком. З одного боку Аваков – голова МВС, контролюючий Національну гвардію, і мають бойовий досвід добробаты, які в більшості своїй влилися до структури МВС. А з іншого боку Порошенка, контролюючий СБУ та армію. Що ділять насправді нерозлучні друзі, можна поки тільки здогадуватися. Але це точно не електоральне поле з однопроцентному рейтингом «Народного фронту» і падаючої популярністю президента. Тут або йде перерозподіл і торгівля за отримання «хлібних» місць, що дозволяють сісти на ресурсні потоки, або йде підкилимна боротьба за встановлення монопольного контролю над владою в Україні за прикладом Білорусі та Росії.

Мимоволі починаєш задаватися питанням, а не підклав чи свиню Петру Олексійовичу його «соратник» міністр МВС Аваков, коли їм кероване структурний підрозділ МВС України – Державна міграційна служба – ініціювало та підготував матеріали для указу президента Саакашвілі про позбавлення українського громадянства? Ось так удружив.

Грає Саакашвілі свою гру або його в черговий раз використовують в якості тарана і сокрушителя політичних рейтингів покаже час. Тільки на цей раз в ролі маніпулятора виступає вже не президент Петро Порошенко, а його нерозлучні «союзники», які раніше на своєму особистому досвіді відчули всю харизму Міхо, поки той не був в опалі у Самого. А поки Михайло Саакашвілі збирає багатотисячні мітинги в регіональних центрах України і кличе всіх 17 жовтня на Майдан у Київ.

Олександр Цинкевіч, Інформат

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...