Порядок ПАРЄ

Порядок ПАРЄ

ПОДІЛИТИСЯ
Цього разу на майданчику ПАРЄ разом і одночасно розглядалося / прозвучало відразу кілька значущих для України питань

Цього разу на майданчику ПАРЄ разом і одночасно розглядалося / прозвучало відразу кілька значущих для України питань. 1) .Заявленіе Мілоша Земана про “продаж” Криму, що означає де-факто промацування грунту на предмет згоди з анексією і окупацією; 2). Резолюція про зміну регламентних норм, що відкриває технічну можливість для зняття політичних санкцій Ради Європи з РФ; 3). Резолюція ПАРЄ по “мовним пунктам” українського Закону “Про освіту”. Спробую коротко узагальнити ситуацію по позначених пунктам.

1. За Земану і Криму.

Розмови про оренду, продажу, амнезії, обміні Криму (скажімо, на Донбас) – не прийнятні для України і для великих суб’єктів геополітики, і, загалом, час торгу для Росії вже пройшло. Але для України дуже важливо на різних міжнародних майданчиках піднімати тему Криму. Що стосується поточної сесії ПАРЄ, то Петро Порошенко в своєму виступі окреслив наступні позиції. 1). Україна ніколи не погодиться на пропозиції “торгуватися територіями”. 2). Україна ніколи не кине своїх громадян – ні в Криму, ні на Донбасі, ні в російських в’язницях. 3). За більш ніж три роки війни поведінку РФ на Донбасі не змінилося; мирний діалог з Донбасом можливий після виведення російських військ; Україна прийняла закон про створення умов для мирного врегулювання ситуації в ОРДЛО, показавши таку готовність. 4). Питання Криму – не закритий, як вважає Росія; в Україні можуть говорити про новий референдум, але спочатку півострів повинен повернутися до складу України. 5). Україна бореться на двох фронтах – протидії зовнішньої військової агресії і здійснення комплексних реформ; Україна має успіхи у внутрішніх перетвореннях, незважаючи на необхідність боротися проти російської агресії.

2. За резолюцією ПАРЄ, що відкриває можливість для відновлення делегації РФ.

11 жовтня ПАРЄ прийняла резолюцію про зміну регламентних норм, яка відкриває технічну можливість для зняття політичних санкцій РЄ з РФ. Тобто, відкриває можливість відновлення повноважень делегації РФ. (Як ми знаємо, ПАРЄ позбавила делегацію РФ права голосу за військову агресію проти Украінеи, у відповідь РФ зменшила відрахування на користь РЄ). Але відкриває можливість зовсім не означає, що неодмінно до цього призведе. Цілком допускаю, що ПАРЄ прийняло вигідне Москві рішення, прагнучи не тільки зберегти фінансові надходження, а й побоюючись розколу в Раді Європи. При цьому, думаю, що в РЄ є також розуміння і того, що відновлення повноважень РФ в результаті “регламентного” рішення може привести до ще більшого розколу, ніж навіть ймовірний вихід РФ з РЄ. На користь такого рішення побічно говорить той факт, що не була створена робоча група, яка б шукала варіант змін під повернення російської делегації. Повернення РФ в ПАРЄ повинен бути можливий (сподіваюся, цей підхід візьме гору) тільки в результаті політичного, а не “регламентного” рішення. І підставою для такого політичного рішення має стати припинення російської агресії в Україні. Адже рік тому ПАРЄ на рівні своїх резолюцій визнала факт російської агресії в Україні.

3. “Мовне питання”

12 жовтня, як ми знаємо, було прийнято рішення за підсумками дебатів з української Закону «Про освіту». ПАРЄ засудила те, що ВР прийняла статтю 7 закону без консультацій з представниками нацменшин. Також в резолюції наголошується, що “є ряд юридичних питань з законом”. Позиція України на сьогодні залишається незмінною. Закон “Про освіту” в цілому і стаття 7 зокрема відповідають європейському мовному законодавству. При цьому представники української делегації в ПАРЄ відзначають, що під час прийняття резолюції, по-перше, була проігнорована позиція Андреаса Херкеля (Естонія), який наполягав на тому, що формулювання резолюції до висновку Венеціанської комісії є неккоректной. По-друге, резолюція була прийнята переважно голосами зацікавлених делегацій. Тому Україна бере до уваги рішення ПАРЄ, але чекає висновку Венеціанської комісії. Крім того, Україна готова до діалогу з країнами-сусідами, в тому числі, з питання поліпшення становища українців, які є громадянами цих країн. Ну і також Україна стурбована спробами угорських політиків використовувати ситуацію для нагнітання антиукраїнської істерії в Угорщині (МЗС направив ноту протесту проти запланованої на 13 жовтня акції “Самовизначення для Закарпаття”).

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...