Сховатися в тропіках…

Сховатися в тропіках…

ПОДІЛИТИСЯ

Михайло Подоляк.

Зрозуміло, безмежно злий hype з приводу Сейшел / Мальдів безглуздий. А головне – марний . Учасники “казкових поїздок” не зрозуміють, у чому, власне, претензія. І швидше за закусять вудила. Автори ж хайпа все одно не досягнуть заявлених цілей. Тема швидко буде перебита не менш яскравими обломами) …

Давайте – ширше. Хіба це взагалі проблема? У нас же немає вкоріненої західної традиції відповідальною “моральної політики”. Коли – ТАК аморально. У нас – навпаки – все ще домінує традиція такого собі “барствованія”. “Я можу і я повинен” … Всі ці заклики до моралі – нудно. Формально адже хлопці нічого не порушують. Юридично, можливо, є якісь/то гріхи по частині своєчасного декларування. Але це дрібниці. Нам же важливо зрозуміти, що все це класичний такий провінційний стиль – демонструвати свою крутизну за допомогою подібних поїздок/покупок і інших проблискових маячків на дорозі). Таке було вчора. Є сьогодні. Можливо завтра вже не буде. І все б нічого. Якби не дві реальні дурниці …

Перша: нестерпна неадекватність контр/пропаганди. Я розумію, що в непрофесійної управлінському середовищі можна найняти професійних медійників/репутаціонщіков/балакунів. А вже якщо тобі прямо пре від власних понтів, ти навряд чи будеш слухати занудні професійні поради. Що можна говорити? Коли говорити? Як виходити з того чи іншого публічного кризи? …

Хлопці, плиз. Ну не можна ж регулярно подавати нам “овочеве рагу”, виготовлене за божевільному рецептом віце-Реви? “Чорна гра відрами, золоті злитки під подушками і нескінченний відпочинок більшості українців на кращих курортах Лазурного узбережжя” – це саме те, що дратує куди сильніше самих поїздок. Солодкуватий і часто побудований на вигадках gov-PR – це чи не ключова складова нашої сьогоднішньої ідіотії. І адже соціологія – навіть смачна – переконлива: обиватель надто багато розуміє і зовсім не купується на примітив. Дайте нормальні пояснення. Принесіть зайвий раз вибачення. Смиренно вислухайте критику. Це нормально. Так це працює. А спроба відразу влаштувати образливий контр / наїзд на всіх критиків – шлях, зрозуміло, куди простіше, але і куди неефективно …

І друга (куди серйозніше) дурість. Насправді, важлива тільки інституційна модернізація. Трансформація держави (як сервісу) – перехід від злодійського, прожираємо, до комфортного. Якби не було вбивчого розриву між vip-словом і vip-справою, подібні поїздки сприймалися б куди більш байдуже. Людина, яка отримує від держави якість сервісу і перспективи, сам би собі сказав – “аморально, звичайно, але така поки наша традиція”) …

Якщо ж замість держ / гарантій на сервіс і недоторканність, тебе періодично лякають, вбивають і оббирають дивними тарифами, то демонстративний “царський” кітч обов’язково витягує назовні класичний народний бунт) …

Хочете поставити запитання автору або отримати ще більше інформації, особиста сторінка М.Подоляка в Facebook.

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...