Заборона…

Заборона…

ПОДІЛИТИСЯ
Кожен цвіркун зовсім не знає своє місце і тому скрізь суцільно саботаж

Михайло Подоляк.

Історія з забороною російських соц/мереж довгограюча і дуже вибухонебезпечна, враховуючи контрслабость і корумпованість нинішньої правлячої команди).

Одразу розчарую багатьох, але це зовсім не історія про заборону”свободи слова”. А тільки про наше… Небажання відмовитися від звичного особистого комфорту. Нам звично і зручно. А треба б все-таки звикати до того, що російсько-українські відносини на довгі роки – суцільний дискомфорт. Відключать, заборонять, обмежать.

Втім, вже зараз я б виділив чотири взаємовиключних аспекту у даному “заборону”…

Перший: його обов’язковість. Російські соціальні мережі – це стандартний маніпулятор і спец/комунікатор. Збір інформації, масштабне модерування фэйков, незліченні сегменти точкової пропаганди. І гарна капіталізація трафіку. Нинішня “російська інформація” ніякого відношення не має до інформації як такої. Це добре знають у Європі і в Штатах)…

Другий: наш непрофесіоналізм. Держава не підготувалося до заборони. Не опублікувало статистику фэйков, спец/груп, прорускіх промо. Не довело статистично пропагандистський шкоди. Гірше). За три роки так і не була створена ефективна інфраструктура контр/пропаганди. Якщо росіяни варіабельні, то проукраїнська контргра прямолінійна і дратівлива. Не дивно, що той же російський символізм (стрічки, полиці) виглядає більш яскраво і тому куди більш переконливий і небезпечний. У нас же з одного боку агресивні українізатори, з іншого – аморфні пропагандисти. Зрозуміло, що саме нездатність запропонувати якісний контрконтент держава змусила піти найлегшим шляхом – ввести заборону…

Третій: російська сторона з задоволенням активує всіх глобальних “корисних ідіотів” (типу лівацької Human Rights Watch) і почне хитати тему “кореизации” України). При цьому, зрозуміло, і натяку не буде про супер/цензурі Роскомонадзора, спец/поправках до Федерального закону «Про інформацію, інформаційні технології і захист інформації”, що передбачає створення офіційного реєстру DNS і IP-адрес Рунета і обов’язкового перекладу всіх регіональних ru-офісів тих же FB і Google в російську юрисдикцію…

четвертий: наша наростаюча Системна слабкість. І якщо агітаційна контрработа того ж Опозиційного блоку, загалом-то, зрозуміла і виправдана – політика цинічна. То ось образливі заяву виконавців (інтернет/асоціацій і провайдерів) про неможливе виконання Указу переконливо і далі делигитимизируют держава).

Саме це – кожен цвіркун зовсім не знає своє місце і тому скрізь суцільно саботаж – і є головний бич України. Не зовсім предсталяю, щоб той же Акт про патріотизм, прийнятий за наполяганням Буша-молодшого відразу після трагедії “9/11”, дрібні клерки почали ображати і піддавати сумніву. Виконуємо, потім дискутуємо)…

Хочете поставити запитання автору або отримати ще більше інформації, особиста сторінка М. Подоляка Facebook.

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...