Україномовна п’ята колона Путiна

Україномовна п’ята колона Путiна

ПОДЕЛИТЬСЯ
закон о украинском языке
І всі ті, хто зараз роздмухує мовні суперечки з приводу законопроекту чи з інших приводів — фактично працюють на Кремль

Так от, любі хлопчики й дівчатка, розповім вам декілька історій про мову. Саме історій, бо мова — вона була, є і буде.

Історія перша, про співпрацю.

Десь у 1995 році у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення ми запровадили квоту на український продукт — від 30% до 50% залежно від ефірної концепції. І керівник радіомережі з Одеси каже: “Я не проти української музики. Але не хочу псувати ефір шароварщіною. Бо нема україномовних виконавців, яких би слухала молодь”. А ми йому у відповідь: “Треба шукати, допомагати, розкручувати. Бо не може так бути, щоб мова була, а яскравих виконавців не було”.

І працівники радіомережі поїхали на Західну Україну, послухали, відібрали декілька груп, почали ротувати їх у своїй російськомовній мережі”.

Одна з цих груп зветься “Океан Ельзи”. Переконаний, що пан Славко пам’ятає цю історію.

Історія друга, про заохочення.

Сам я українську вивчив не тому, що мене примушували у школі в Полтаві, а тому, що любив читати фантастику. А її у бібліотеках українською було легше знайти, ніж російською. Потім, коли зацікавився сучасною літературою, з’ясував, що є такій журнал “Всесвіт”, який перекладає українською всіляких Борхесів, Маркесів та Кортасарів раніш, ніж вони виходять російською.

І чомусь не знадобилися мовні інспектори. До речі, перша моя художня публікація відбулася українською, у київському журналі “Наука і суспільство”. Бо у Москві не друкували.

Тобто, створюйте умови, щоб мова була потрібна. В першу чергу, на державній службі, в освіті, сфері послуг, книговиданні. Законів для цього достатньо. Політичної волі нема, та це — до Президента.

Історія третя, про владу.

Янукович вивчив мову. Й Азірова примушував. Хто задоволений правлінням Януковича?

Порошенко володіє мовою дай боже кожному. І саме він уклав капітулянтські “мінські домовленості” на догоду Кремлю.

Якщо Кремль таки протягне Медведчука у владу, і той покладе Україну під Росію, і все вишуканою мовою, то патріотів це влаштує? Хiба що тих, для кого головне слова, а не дії.

Питання: якщо не стане України, то скільки проіснує мова? Та ото ж.

Історія четверта, про патріотизм.

Гадаєте, Кремль не знав, що україномовні українці будуть чинити спротив агресії? Знав, тому й розкручував тему “бандерівців на Майдані”.

Для Кремлю було шоком, коли Україну зі зброєю у руках почали боронити російськомовні українці! Усі імперські ідеологи на кшталт Дугіна, Решетникова, Суркова, Гундяєва переконували Путіна, що російськомовні будуть вітати “визволителів.

Але саме у російськомовному Харкові вигадали образливу кричалку про Х* ла. Саме російськомовний Дніпро став центром опору агресії. Саме російськомовна Одеса продемонструвала, що прихований сепаратизм не пройде.

Російські офіцери сил вторгнення у 2014 році доповідали по команді, що їх солдати не хочуть стріляти у таких самих хлопців з України, які теж розмовляють російською. У тих, хто українською — без проблем”. Саме тому і з’явилися на Донбасі бурятські шахтарі та інша наволоч з околиць імперії.

Кількість наших загиблих героїв на Донбасі пропорційна кількості мобілізованих. А з російськомовних областей мобілізовано більше, ніж з україномовних.

Тобто, це саме російськомовні патріоти стали неочікуваним фактором, який зупинив російську навалу. І зараз Кремль докладає всіх зусиль, щоб зруйнувати феномен “російськомовного націоналістів” в Україні.

І всі ті, хто зараз роздмухує мовні суперечки з приводу законопроекту чи з інших приводів — фактично працюють на Кремль. Старанно працюють. Самовіддано.

А от за кремлівські гроші, чи за гроші Мінстецю, чи з власної дурості — це належить компетентно з’ясувати. Й обов’язково з’ясуємо, будьте певні.

На сьогодні з казочками все. Бережіть себе і Україну!

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...