Закон про транзит надо менять

Закон про транзит надо менять

379
ПОДЕЛИТЬСЯ
С законом про автотранзит давно пора уже что-то делать
С законом про автотранзит давно пора уже что-то делать

І вже наостанок — роздум навіяний подіями на наших західних границях, через це й не поїхав на автомобілі, а летів літаком. Там проблема не однозначна, є явно умисні дії з блокування транспортного та пасажиропотоку польськими пограничниками.

І з кожним разом це стає все жорсткішим.

Я вже колись про це детально писав і ще напишу. Але зараз рефлексія щодо іншого елемента фактичного заблоковування кордону. Просто появилися дописи, що хлопці на іноземних номерах із тимчасовим ввезенням, які забили всі митні переїзди, а тепер щей проводять акції з блокування, ні в чому не винні: чи ж можна їх у чомусь звинувачувати, коли інші крадуть мільйонами, а держава не знижує акцизи і податки…

Тож: «Dura lex, sed lex» (Закон суворий, але це закон).

Чи треба його міняти? Треба. І ті, хто цьому противляться -негідники. Однак, доки він не змінений — чи треба його виконувати? Так. І 99% виконують, а 1% доки це було не так помітно, навіть не думав протестувати чи щось пропонувати, а тихо його обходили. А коли їх уже стало забагато й на кордонах затісно, почали для себе вимагати окремих прав.

Вони не вимагають універсальних змін — зниження акцизу, мита тощо. Їм подавай збільшення термінів абсолютно незаконного ввезення, особливих умов розмитнення тощо. Ті, хто виконують закон мають залишитися ні з чим, а ті, хто обманювали — з особливими правами й пільгами. «Хороший» приклад…

У правовій державі так не буває.

А хто не зовсім в курсі, нагадаю: законодавча норма стосувалася тимчасового ВВЕЗЕННЯ (заїзду) на митну територію України на власних авто тих наших громадян, які постійно або довготривало проживають і працюють за кордоном, а сюди можуть деколи навідатися в справах чи у відпустку. Але через неймовірно низьку професійність значної частини депутатського корпусу та частини урядовців у законі не передбачили, що норма може багаторазово застосовуватися лише тими, в кого є вид на проживання або право на працю в сусідніх країнах. Для всіх інших — один в’їзд для продажу чи перереєстрації. Не склалося — ще одне таке саме право на виїзд і вже безповоротно.

А в нас це перетворилося на короткочасне ВИВЕЗЕННЯ виключно для відмітки тими нашими громадянами, які постійно проживають в Україні, але не хочуть тут платити податків (згоден — часто грабіжницьких), митних зборів, страхових платежів тощо.

А тепер згадайте, про кого ми регулярно говоримо ці самі слова? Про власників офшорних фірм і рахунків. І як до них ставимося? А коли та сама філософія, але в мініатюрі, то це вже нормально? Просто цим «хорошим людям» трошки менше пофартило. Але за своєю людською суттю вони нічим не відрізняються від «богів офшорного бізнесу», як ті ж Лазаренко та Тимошенко…

О чем вы думаете?

Загрузка...
Loading...